Новости Ігри мають коштувати дорожче, вважає президент Capcom. Наскільки він (не) правий?

[Новостник]

Президент Capcom Харухіро Цудзімото (Haruhiro Tsujimoto) висловився на делікатну тему: скільки мають коштувати відеоігри? Як представник бізнесу, він займає передбачувану позицію: на думку Цудзімото, ігри мають бути дорожчими.

"На мій погляд, ціни на ігри надто низькі. Вартість виробництва приблизно в сто разів вища, ніж за часів NES, але ціни на ігри виросли не надто. Крім того, потрібно підвищувати зарплати, щоб залучати талановитих людей. Зважаючи на те, що зарплати зростають по всій індустрії, я думаю, що підвищити вартість однієї копії — це здорова опція для бізнесу."

Харухіро Цудзімото

Capcom на цінник $70 за новий реліз поки не перейшла - ремейк Resident Evil 4 віддавали в Steam за $60.

А чи не перебільшує пан президент Capcom?

Коли геймери бачать такі заяви, вони часто заперечують у коментарях такими аргументами:

• Разом з останнім поколінням консолей стандартна ціна AAA-релізу зросла з $60 до $70.
• У платних іграх часто вставляють мікротранзакції або DLC.
• Ігри більше продаються в цифрі, а отже, прибуток із кожної проданої копії для видавців збільшується — їм доводиться витрачати менше грошей на виробництво та логістику фізичних копій.
• Аудиторія ігор збільшилася, а отже, збільшились і тиражі.

Аргументи розумні, проте для кожного пункту є нюанси, які згадують рідше.

Нюанс перший. Вже в дев'яностих ігри коштували $70 (або навіть більше)

Стандартні ціни підвищують не так часто, як здається. Наприклад, планка $60 трималася протягом 15 років. Вона встановилася разом із запуском покоління Xbox 360. Цікава деталь: в авангарді підвищення цін стояла Activision  – видавництво було жадібним уже тоді!

При цьому приблизно до 1995-го ціни на ігри були більшими. Наприклад, Streets of Rage 2 для SEGA Mega Drive коштувала $64,99, Star Wars: Shadows of the Empire для Nintendo 64 - $69,99, а The Legend of Zelda для NES - $49,99. Певною мірою це було пов'язано з тим, що для ігор потрібні були дорогі носії — картриджі. Скажімо, Зельда використовувала передову за мірками 1987-го технологію: там стояла батарейка, щоб можна було зберігатися!

Мабуть, щоб згладити високу ціну за "Зельду", Nintendo зробила унікальний картридж золотого кольору і поклала в комплект особливе керівництво, де можна особисто замальовувати карту ігрового світу.

Коли 1995-го вийшла перша PlayStation, основним носієм для ігор стали дешевші диски, і ціна на передову гру встаканилася на рівні $49,99. Так продовжувалося до покоління Xbox 360.

Але і це не все: існує ще й інфляція, через яку $60 у дев'яності і $60 у двадцяті мають різну купівельну спроможність. Наприклад, з урахуванням інфляції стартова вартість Streets of Rage 2 2023-го склала б $142, а перша The Legend of Zelda  — $135.

Нюанс другий. З'явилося більше опцій набувати ігор не за повну ціну

Наприклад, у свіжак від Microsoft, Ubisoft і EA можна грати через підписки - їх вартість за місяць у кілька разів дешевша за вартість одного AAA-релізу. Тобто якщо Starfield у класичному магазині коштує $70, то через Xbox Game Pass можна повноцінно грати лише за $10 на місяць (і заразом отримати доступ до купи інших ігор, включаючи AAA від Microsoft).

Деякі сторонні видавці навіть заявляють, що підписки підривають цінність їхніх ігор, тому вони рідше погоджуються викладати свої ігри в Game Pass та інші подібні сервіси.

Крім підписок існують і знижки: багато AAA отримують привабливі пропозиції вже за кілька місяців після виходу. Зрозуміло, знижки існували і за часів роздрібу, але тоді їх доводилося шукати по різних магазинах, а тепер розпродаж відбувається більш централізовано і знаходить покупців ефективніше.

Насправді підписні сервіси так сильно демпінгують цінність розваг, що господарі великих підписок і самі починають вигадувати методи м'якого підвищення цін — наприклад, «полегшену» Game Pass Core, яка коштує як стандартна Game Pass, але стандартна Game Pass при цьому дорожчає на долар.

Нюанс третій. Зростання аудиторії відстає від зростання витрат за виробництво

За деякими оцінками, вартість виробництва гри (без маркетингу) на першій PlayStation становила близько $1,9 мільйона (з урахуванням інфляції). Вартість виробництва сучасної AAA-гри легко перевищує $100 мільйонів . Тобто з 1995-го до 2020-го бюджети на розробку зросли в десятки разів.

Але аудиторія у десятки разів не зросла. Точно розрахувати кількість покупців важко , але ми можемо подивитися на сумарні тиражі кожного покоління консолей:

• П'яте покоління – 103 мільйони PlayStation, 33 мільйони Nintendo 64, 10 мільйонів SEGA Saturn. У сумі 146 мільйонів консолей.
• Восьме покоління - 117 мільйонів PlayStation 4, 58 мільйонів Xbox One, 130 мільйонів Nintendo Switch. У сумі 305 мільйонів консолей.

Як видно, загальні тиражі консолей далекі від зростання вдесятеро. Так, є ще ПК і якісь хмарні сервіси типу GeForce NOW, але навряд чи вони дають настільки значний приріст для аудиторії платних ігор, що легко перекривають зростаючу вартість виробництва AAA-релізів.

Слайд із конференції розробників GDC 2006 року. Вже тоді людей індустрії турбувало, наскільки швидко зростає вартість виробництва.

Так це мені ще потрібно корпорації подякувати, чи що?

Ні, звичайно: покупці завжди мають повне право відстоювати свої інтереси до останнього і не підтримувати бізнес-методи, які вони вважають поганими.

Але й слова президента Capcom беруться не з повітря: у нас достатньо приводів вважати, що підвищення цін — це не принада корпорацій, а справді економічна реальність, звідки вони зараз шукають вихід. У тому числі, на жаль, рахунок гаманців покупців.

 

Изменено 27 сентября, 2023 пользователем Трейдер (смотреть историю редактирования)